ПЕРЕДМОВА

Монографія підготовлена за матеріалами кандидатської дисертації О. М. Гончарука «Англомовна прозова байка: прагмастилістичний та лінгвокогнітивний аспекти» (захист – в Херсонському державному університеті, 2012 р.). Праця присвячена дослідженню англомовної прозової байки у взаємозв’язку стилістичного, прагматичного і когнітивного аспектів з урахуванням синергетичних характеристик байки. Інтерес авторів до обраної теми дослідження мотивовано важливою роллю байки у соціокультурному континуумі суспільства, недостатнім вивченням цього жанру з точки зору лінгвістики.

Пропоноване дослідження дає системну відповідь на кілька основних питань щодо лінгвістики англомовної прозової байки. Прагматична модель байки стосується сатиричного коду та коду іносказання, механізм створення яких детально вивчено в роботі. Опис мовленнєвих стратегій, концептів байки та їхніх фреймових схем, у яких виявляється механізм створення комічного, виявляє зв‘язок прагматичного та когнітивного аспектів байки. Дослідження композиційної структури та стильових рис байки стають основою для прагматичних і когнітивних студій.

Надано опис когнітивного механізму створення образу-символу байки, а також проведено аналіз когнітивних операцій та їх реалізації у англомовній байці. Розроблено синергетичний аспект створення дискурсу байки. На мовленнєвому рівні механізм самоорганізації смислу байки полягає у конкурентній взаємодії актуального членування тексту і надфразової єдності та їх поляризації як протиставлення фактуальної інформації в тексті та підтекстової інформації.

Мій інтерес до байки як теми дослідження зародився багато років тому завдяки моєму науковому керівнику, а згодом, і консультанту, – Генріху Вільгельмовичу Ейгеру, доктору філологічних наук, професору, який багато років працював на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, а нині живе в Німеччині. Моя кандидатська дисертація була присвячена дослідженню композиції як стилістичного феномену у системному аспекті на матеріалі текстів німецької віршованої байки 18-го сторіччя; в докторській дисертації досліджено основні етапи стилістичної еволюції німецькомовної байки всього періоду її історії з урахуванням сучасної байки у синергетичному аспекті, головні стильові архетипи німецької та української байки у порівняльному аспекті (захисти – відповідно 1992р., 2000 р.). Синергетичний підхід формувався як природне продовження системного підходу до дослідження композиції тексту байки у кандидатській дисертації. В 2008 р. за матеріалами докторської дисертації у більш розширеному вигляді опубліковано також монографію німецькою мовою у Німеччині як результат моїх стажувань в університеті Ерланген-Нюрнберг під керівництвом професора Герхарда Коллера, куратора українських германістів від ДААД.

Байка – унікальний малий жанр, який включає в себе всі основні елементи епічних жанрів, у тому числі більш розгорнутих. Як суспільно значущій жанр вона містить в собі ємні моделі соціальної поведінки людини, вона є «присудком до багатьох підметів» за О. А. Потебнею. Глибокі роздуми про роль та сутність байки знаходимо у психолога Л. С. Виготського, філософа Гегеля; в текстах, подібних байці, відображені уявлення про майбутнє (Ф. Крівін, Ст. Лем, І. Варшавський). Байка має універсальні типи композиції, а її еволюція протягом багатьох сторіч виявляє спільні синергетичні риси у різних народів: розвиток типів композиції та образу-символу байки практично схожий в українській, російській, німецькій, англійській байках. Універсальним є також процес метафоризації у байці, феномен розгорнутої метафори, яка, власне, є основою її текстобудови і яка може досліджуватись на рівні метаметафори. Унікальною є синергія байки, яка все ж відбувається попри те, що на усіх рівнях композиції, мовлення і прагматики байка базується майже виключно на опозиціях, зокрема на полярних стильових рисах. Саме тому дуже перспективним є дослідження самоорганізації тексту байки, її смислу і потенціального впливу на адресата усіх часів шляхом непрямого діалогізму, непрямої комунікації.

Слід враховувати і лінгводидактичну значущість байки поряд з іншими малими формами, Численні праці лінгвістів і педагогів Німеччини свідчать про те, що цей аспект є дуже важливим і реалізованим у науковій та педагогічній сфері діяльності в Німеччині. На жаль, в Україні цей напрям не є розвиненим.

Впродовж сторіч байка переживала періоди стагнації і навіть занепаду, але знову незмінно відроджувалась, зберігаючи традиційні риси і водночас зазнаючи інновацій. Сьогодення з його бурхливими протиріччями, інформаційним та технологічним тиском знов кличе до створення актуальних талановитих байок, у яких буде відображено всі болючі проблеми суспільства, а іносказання в змозі подолати будь-які фільтри цензури.

Отже, перспективи дослідження байки кожної літератури є дуже значними. Сподіваюсь, що в продовження попередніх розвідок як віршованої, так і прозової байки ця праця пропонує досить могутню базу і відкриває нові перспективи для подальших студій.

Лідія Піхтовнікова

Висловлюємо щиру подяку всім, хто підтримував нас під час захисту дисертації та підготовки монографії до друку: голові спеціалізованої вченої ради у Херсонському державному університеті професору Л. І. Бєлєховій; декану факультету іноземних мов професору В. Г. Пасинок, зам. декана доценту П. Т. Гусєвій, зам. декана з наукової роботи доценту Н. А. Оніщенко, зав. кафедри англійської філології професору В. О. Самохіній, зав. кафедри німецької філології та перекладу доценту В. П. Кривенку Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна; зав. кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету професору Ю. А. Зацному; професору кафедри германської філології Сумського державного університету С. О. Швачко; зав. кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Харківського національного університету внутрішніх справ професору В. А. Греченку; професору Харківського національного університету внутрішніх справ М. М. Зацеркляному; доценту кафедри перекладознавства та прикладної лінгвістики Херсонського державного університету Ю. Л. Главацькій; зав. кафедри перекладу Приазовського державного технічного університету доценту Г. В. Висоцькій.
Лідія Піхтовнікова
Олег Гончарук
Квітень 2016 р.