ПЕРЕДМОВА

Монографія підготовлена за матеріалами кандидатської дисертації І. М. Яремчук «Німецькомовна притча: лінгвостилістичний та прагматичний аспекти» (захист – у Львівському національному університеті імені Івана Франка, 2014 р.). Праця присвячена дослідженню німецькомовної притчі XVIII–XXI ст. в органічному поєднанні лінгвостилістичного і прагматичного аспектів з урахуванням властивостей притчі як синергетичного феномену. Інтерес до теми дослідження мотивовано значущістю притчі для духовного й етичного розвитку суспільства, недостатнім вивченням цього жанру як об’єкта лінгвістики.

Мої дослідження німецькомовної притчі і роздуми про її сутність та місце серед споріднених жанрів почались паралельно з дослідженням байки (саме німецькій байці у синхронічному і діахронічному аспектах присвячені відповідно мої кандидатська і докторська дисертації). Цього не можна було уникнути ні яким чином, оскільки в усіх німецьких збірках байка і передусім притча, а також інші суміжні малі форми розміщені поряд, адже автори байок писали й притчі і навпаки. Більш того, німецькі дослідники взагалі не вбачали різницю між байкою і притчею, вважаючи, що це одне й те саме. Так, дійсно, спільного у них дуже багато, вони як дві дуже схожі одна на одну сестри. Але якщо ж все-таки поставити за мету виокремлення власне притчі і власне байки, то вони займуть місце на двох полюсах, а між ними знаходиться безліч змішаних форм, які одночасно можуть мати ознаки багатьох повчальних жанрів, не лише байки і притчі. Наприклад, відома притча А. Шопенгауера про Дикобразів є, насправді, не що інше як притча-приклад-байка-дидактична поема (на прикладі розумної поведінки Дикобразів на природі містить настанову людству про правильну поведінку людини у соціумі).

Про усі відтінки схожості і принципової розбіжності притчі й байки йдеться в багатьох моїх працях, починаючи з кандидатської, фрагментарно також і в пропонованій монографії. Можливо, для філологів, які не проводять спеціальні дослідження з текстології і жанрології, це не є таким важливим. Однак цінними є саме ці тексти як носії духовної, інтелектуальної, етичної та прагматичної інформації, які «вживу» в усі часи слугували знаками порятунку людства і окремої людини від страшних, потворних вад та наслідків їх вияву. Це є, на мою думку, однією з головних причин, з яких філологи-дослідники будуть знову і знову звертатись до цих текстів, досліджуючи і їх ґенезу, і розвиток, і стиль, і прагматичну цінність та відкривачи їх синергійну природу. Сподіваюсь, що пропоноване дослідження послугує основою для подальших пошуків і відкриттів.

Попередньо до нашої спільної подяки хочу звернутись з особливими словами подяки до професора Герхарда Коллера, який неодноразово був куратором моїх наукових стажувань в університеті Ерланген-Нюрнберг (1998-2008). Завдяки цим стажуванням стали можливими і моя перша монографія (1999), і докторська дисертація (2000), і розширена німецька версія дисертації у вигляді монографії (2008). Матеріали, якими я збагачувала себе кожного разу під час стажування, послугували й моїм послідовникам, у тому числі для пропонованої монографії, а раніше дисертації. Саме Герхард Коллер познайомив мене у 1998 р. з відомим німецьким спеціалістом з притчі професором Тео Ельмом, який подарував мені свою монографію про притчу, що стало натхненням для подальшого дослідження притчі. Всі ці події були знаковими і сприяли вибору векторів досліджень для молодих науковців, що, зокрема, відображено і в цій книзі.

Завжди щиро вдячна,

Лідія Піхтовнікова

Висловлюємо щиру подяку всім, хто підтримував нас під час захисту дисертації та підготовки монографії до друку: декану факультету іноземних мов професору В. Г. Пасинок, зам. декана доценту П. Т. Гусєвій, зам. декана з наукової роботи доценту Н. А. Оніщенко, зав. кафедри німецької філології та перекладу доценту В. П. Кривенку, доцентам кафедри німецької філології та перекладу С. І. Сотниковій, О. Ю. Малій (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна); голові та членам спеціалізованої вченої ради у Львівському національному університеті імені Івана Франка професору Р. С. Помірку, ученому секретареві доценту О. А. Шпак, професору Ю. А. Зацному, професору Н. І. Андрейчук; професору кафедри германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка В. В. Козловському; доценту кафедри перекладу та німецької філології Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Я. В. Мукатаєвій; зав. кафедри німецької мови доценту В. О. Казимір, зав. кафедри музичного мистецтва професору М. А. Печенюк Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка; професору Хмельницького ПВНЗ «Університет економіки і підприємництва» О. Б. Желавському.
Лідія Піхтовнікова
Інна Яремчук
Червень 2016 р.